00:47

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
В робочі будні під час обіду хочеться прийти на площу Ринок, сісти на один з секторів великої кругової лавки біля Діани та почитати. Перед тим витягнувши з сумки одну з тих, маю надію, добрих книжок, що чекають ще нечитані своєї черги на моїй полиці.
Є бажання сидіти, читати, занурившись цілком в текст, проте час від часу озиратись на перехожих, спостерігати за всім на площі й реагувати на різні звуки, що виникають раз-по-раз.
І при тому всьому не змерзнути.
Весна вже тут. Це вже цілком зрозуміли всі. Залишилося лише трошки почекати.



Фото - © John Agoncillo

@музыка: Katie Melua - I cried for you

Комментарии
27.02.2010 в 01:40

Всё приходит для того, кто умеет ждать)
так, тепла хочеться...
27.02.2010 в 01:56

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
І не кажи...)
27.02.2010 в 02:00

Всё приходит для того, кто умеет ждать)
давай купим по UFO )))
27.02.2010 в 02:08

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Ще трошки і оце кругле UFO на небосхилі зможе достатньо нас зігріти
:)
27.02.2010 в 02:14

Всё приходит для того, кто умеет ждать)
гарно приземлив!))) респект!)
27.02.2010 в 02:18

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
27.02.2010 в 03:13

"Удивительно, сколько всего случается, если вести дневник каждый день; а если пропустишь месяц, кажется, не было ничего, о чем стоит писать." О. Дуглас
Pidkova44 Читати... Саме так, на лавочці, у людному місці, час від часу оглядаючи людей, що проходять поруч, з внутришнім запитанням: "А ти це читав? А ти це розумієш? А який - ти?.."

Моя мама досі не вірить, що я читав на Хрещатику книжку під фонарем (влітку), коли в мене вкрали барсетку з документами. Було близько п`ятої ранку, до метро було ще дві години... І це був далеко не перший раз - хоча визнаю, останній, після цього випадку до ранку я сидів вже не на лавці, а у якомусь затишному пабі - але з книжкою... :)
27.02.2010 в 13:32

Ах, як смачно розписав, і мені вже хочеться) Я зразу собі уявила посиденьки на нашому драмі. Любила "Ліптон" купити в кіоску в пластмасовому стаканчику, сісти з ним на драмі, читати і чай сьорбати.
27.02.2010 в 13:44

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Неназванный, я є дость непосидючий, тому мені тяжко довго на книзі на вулиці зосереджуватися) Тому отакі поглядання на людей бувають часто.
А я колись так зосереджено фотографував на тій же пл. Ринок, що мені вкрали кришку від чохла "Зеніта", яку я зняв і на бруківці залишив за метра 2 від себе)))
27.02.2010 в 13:45

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Carasuma, я коли вперше тоді в Теропіль приїхав, то відразу зрозумів, що то місце властиве для таких посиденьок з книжкою))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии