02:20

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Коли я їду в громадському транспорті й маю можливість сидіти, то мене часто тягне на філософію. Особливо ввечері. Плеєра я не маю, отже музика мене від тих думок не відволікає зовсім, а на попсу з салону маршрутки я в цей час не зважаю.
Чомусь саме в дорозі, коли так опиняєшся наодинці з собою, приходить усвідомлення багатьох речей, щось узагальнюється й стає явним більш глобально, а щось навпаки можна роздивитись, наче під мікроскопом.
Людям властиво ділити своє прожите життя на якісь періоди, умовності, етапи. Щось подібне до останнього якраз сьогодні закінчилося у мене. Попереду щось нове, невідоме. Відчуваю незначну порожнечу, але то все так... перед змінами.
Взуття знову промокло. В дорозі помаленьку зігріваюся. Відчуття літа поки немає. Уявляю домашнє тепло, сухість і гарячий чай з малиною.



Фото © yu+ichiro

@музыка: Dazzle Dreams – Полонина Voices (Ethno Point-1)

Комментарии
02.06.2009 в 10:37

"Удивительно, сколько всего случается, если вести дневник каждый день; а если пропустишь месяц, кажется, не было ничего, о чем стоит писать." О. Дуглас
Відчуваю незначну порожнечу, але то все так... перед змінами. Це як на гойдалці - перед тим, як поринути вниз... Це цілком нормальне відчуття! :)
02.06.2009 в 10:48

нарешті зявився! =)
02.06.2009 в 10:51

"Удивительно, сколько всего случается, если вести дневник каждый день; а если пропустишь месяц, кажется, не было ничего, о чем стоит писать." О. Дуглас
@Ева :shy2: Це до мене? :hmm: Здається, я тут вже певний час був...
02.06.2009 в 10:54

Неназванный мммм... взагалі до Андрія))). Але й тобі те саме можна сказати). Читала твій звіт про поїздку, так чудово).
02.06.2009 в 10:58

власне в натовпі і відчуваєш себе окремою особистістю.. окремою людиною. бо ж то відчувається найгостріше саме тоді, коли інші "заходять" на твою теріторію - твій особистий простір.
страх перед новим - то супер. таке щось незрозуміле, невідоме. а що ж то, як то буде?.. =)
а буде все пречудово. Omnia mutantur, nihil interit =)

З.и. купи си непромокаючі штєблєта. :soton:
02.06.2009 в 14:38

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Неназванный
Ага, дуже схожі відчуття))
02.06.2009 в 14:40

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
@Ева
Так, я знову тут)) І сподіваюсь, що буду часто писати :) Трохи відпочивав від того всього, якщо це так можна назвати...)
02.06.2009 в 14:52

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Lozza
Хтось колись сказав, що ніде так себе не відчуваєш самотнім, як в натовпі)) Щось у цьому є...
А шкари треба купляти, бо вчора вже вдруге промочив їх.
02.06.2009 в 14:57

Pidkova44 І сподіваюсь, що буду часто писати Я цьому рада).
02.06.2009 в 15:04

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
@Ева
І читати фред-стрічку теж)))) Бо до неї в мене теж руки останнім часом не доходили)))
02.06.2009 в 15:10

Я просто обожнюю в маршрутках їздити. Сидіти і ивитись в вікно.
А який етап в тебе закінчився? Чи цього так просто не поясниш?
02.06.2009 в 15:26

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Carasuma
Так, якраз саме сидіти і щоб у вікно можна було дивитися))
Все дуже просто пояснюється. Я потрапив під скорочення на роботі, на котрій 2 роки пропрацював. Вчора якраз був останній день там.
02.06.2009 в 15:30

Вчора якраз був останній день там. ууууу... шкода... але ж ти ще знайдеш роботу, я впевнена.
02.06.2009 в 15:35

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
@Ева
Все на краще :) На тій роботі вже і так перспектив не світило жодних... Тому не шкодую особливо за нічим, хіба за колективом)
02.06.2009 в 15:35

Ага... Я щось так і подумала, але мала пересвідчитись...
Ну що ж, знову в нас життєві ритми співпали. Я буду роботу шукати, і ти будеш...
02.06.2009 в 15:36

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Carasuma
Синхронні би з тобою, що тут казати)))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии