Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Коли я їду в громадському транспорті й маю можливість сидіти, то мене часто тягне на філософію. Особливо ввечері. Плеєра я не маю, отже музика мене від тих думок не відволікає зовсім, а на попсу з салону маршрутки я в цей час не зважаю.
Чомусь саме в дорозі, коли так опиняєшся наодинці з собою, приходить усвідомлення багатьох речей, щось узагальнюється й стає явним більш глобально, а щось навпаки можна роздивитись, наче під мікроскопом.
Людям властиво ділити своє прожите життя на якісь періоди, умовності, етапи. Щось подібне до останнього якраз сьогодні закінчилося у мене. Попереду щось нове, невідоме. Відчуваю незначну порожнечу, але то все так... перед змінами.
Взуття знову промокло. В дорозі помаленьку зігріваюся. Відчуття літа поки немає. Уявляю домашнє тепло, сухість і гарячий чай з малиною.

Фото © yu+ichiro
Чомусь саме в дорозі, коли так опиняєшся наодинці з собою, приходить усвідомлення багатьох речей, щось узагальнюється й стає явним більш глобально, а щось навпаки можна роздивитись, наче під мікроскопом.
Людям властиво ділити своє прожите життя на якісь періоди, умовності, етапи. Щось подібне до останнього якраз сьогодні закінчилося у мене. Попереду щось нове, невідоме. Відчуваю незначну порожнечу, але то все так... перед змінами.
Взуття знову промокло. В дорозі помаленьку зігріваюся. Відчуття літа поки немає. Уявляю домашнє тепло, сухість і гарячий чай з малиною.

Фото © yu+ichiro
страх перед новим - то супер. таке щось незрозуміле, невідоме. а що ж то, як то буде?.. =)
а буде все пречудово. Omnia mutantur, nihil interit =)
З.и. купи си непромокаючі штєблєта.
Ага, дуже схожі відчуття))
Так, я знову тут)) І сподіваюсь, що буду часто писати
Хтось колись сказав, що ніде так себе не відчуваєш самотнім, як в натовпі)) Щось у цьому є...
А шкари треба купляти, бо вчора вже вдруге промочив їх.
І читати фред-стрічку теж)))) Бо до неї в мене теж руки останнім часом не доходили)))
А який етап в тебе закінчився? Чи цього так просто не поясниш?
Так, якраз саме сидіти і щоб у вікно можна було дивитися))
Все дуже просто пояснюється. Я потрапив під скорочення на роботі, на котрій 2 роки пропрацював. Вчора якраз був останній день там.
Все на краще
Ну що ж, знову в нас життєві ритми співпали. Я буду роботу шукати, і ти будеш...
Синхронні би з тобою, що тут казати)))