[Pidkova44]

Як відомо, у практиці не одного народу було викликати різними засобами дощ. Архаїчні люди без жодних сумнівів у серці вимолювали природу дати їм бажану вологу, яка мала оросити майже висохлі, спраглі поля. Для цього приносилися жертви, шамани й волхви спеціально для того входили в транс, і результат часто був, на радість прохачів, позитивним.
Але також не секрет, що наш Львів славиться своїми дощами, що випадають тут безмірно багато.
...
Колись на нашій вулиці жив покійний вже сусід, якого всі називали Боксом. Трагікомічно те, що це прізвисько він здобув на честь свого пса, німецької вівчарки на кличку Бокс. Чому псове ймення плавно перейшло на хазяїна, історія замовчує. Проте це мало такий парадоксальний ефект, що ні я, ні мої рідні вже тепер не можуть, хоч убий, згадати його справжнього імені та прізвища.
Я запам`ятав його, як вже досить літнього чоловіка, котрий мав густі вуса та сиве волосся й спілкувався переважно російською. Найбільшою пристрастю Бокса був його старенький Москвич яскраво-жовтого кольору, за котрим він постійно доглядав, мов за малою дитиною. Правду кажуть жінки, що дорослий чоловік від дитини відрізняється лише вартістю іграшок. Але я не про це.
Коли наставала тепла пора, ми, будучи дітьми, звичайно ж проводили більшість часу на вулиці й загнати нас додому було тяжко. Особливо, коли наставали літні канікули.
Проте бул одне але. Дощ. Так саме цей набридливий львівський дощ, котрий не давав нам влітку вдосталь розгулятися.
Так от, ми дуже швидко помітили одну цікаву закономірність. Коли посеред погожого сонячного дня Бокс виганяв свою машину на наш майданчик і починав її мити, згодом обов`язково погода псувалася і занаджувався дощ! Так було завждию коли він мив свого жовтогарячого Москвича!
Одного разу наше дитяче терпіння не витримало і ми вирішили зробити йому якусь капость. Як тільки наш сусід добре вимив шлангом машину і виглянцувв її потім до блиску, а згодом зайшов у дім, ми набрали в жмені піску й закидали ним всього Москвича.
Так ми вирішили відімстити за викликаний ним такий небажаний тоді дощ. Ще й досі не можу забути, як він потім довго ганявся за нами з величезною палкою...

@музыка: Evanescence - The Open Door

Comments

[Terezka]

Pidkova44 , еееех, дитинство... яке воно насичене!!! ...яскравими спогадами...))) ... "невинними" пустощами....)

Але також не секрет, що наш Львів славиться своїми дощами, що випадають тут безмірно багато.

- ага!Український Лондон )))
Але й не секрет, що Ваше місто одне з найкращих! А тим паче - моє улюблене )))

[Pidkova44]

Terezka

Але й не секрет, що Ваше місто одне з найкращих! А тим паче - моє улюблене )))

І моє - також! )))

[Terezka]

Pidkova44