Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Зараз лягатиму спати. Хоч організм давно цього вимагає, проте розум не пускає. Змучилися очі. Але відчуття незавершеності сильніше і за рефлекс, що мимовільно намагається накрити очі повіками, і за фізичну втому. Для мене майже все мусить мати початок і кінець. Справу почав, справу закінчив. І крапка.
Коли приходжу майже щодня додому пізно ввечері, часу і сил на починання, роблення і закінчення якихось справ просто немає.
Як хочеться віддатись емоціям і малювати до пізньої ночі… Обкластися старими фарбами і пензлями, склянками з водою, великими й зовсім крихітними шматками паперу і… То нічого, що я не художник, що в мене немає навиків та особливого до того таланту. Якщо хочеться, мені не ладен заборонити ніхто, хіба я собі сам. І так стається саме сьогодні, бо я – як витиснутий лимон, апельсин, грейпфрут… Цікаво, чи можна передати візуальними способами аромат грейпфрута?



@музыка: Trance

Комментарии
14.03.2008 в 12:12

Емпатія.

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail