Напевно кожному доводиться переживати стани, коли в голові бурлить цілий вир думок та ідей, незавершених справ, за які хочеться взятись, а десь в області сонячного сплетіння виникає якась турбулентність...
Але втома фізична стає всьому на заваді. Через неї не перепреш. Пора лягати спати. Завтра вранці - на роботу.
Отже вогнищу всередині мене потрібно загаснути в примусовому порядку. Обставини і втома якраз виконують роль потрібного відра води.
Який же все-таки час відносний... Коли я вчився, у мене було аж надто багато вільного часу. Але він, здається нині, витікав тоді, як вода через пальці. Коли його мало, як тепер, то вчишся його використовувати з розумом, цінуєш набагато більше.
Відпустка вже на наступному тижні. Сніжно-білий єдиноріг у моєму уявному саду чекає на мене...