Слова важать багато і мало. Думки матеріалізуються, та не завжди керує складова вербальна. Інколи слова здаються такими безглуздими і марними. Часто буває, що нами промовляє мова виключно жестів. А також міміки і рухів.
Коли не прагнеш сподобатися, а є собою.
Коли усмішка є просто усмішкою.
Коли все сповнюється нехитро і легко.
Без умислу.
Без слів.
...
Я справді втомлений, проте ця втома приємна, адже в мене був дуже насичений теждень. Зараз перевалило за першу ночі, а повз моє прочинене вікно пройшло четвірко людей, що обійнявшись, співали пісню Гаріка Крічевського...
...За бізнесменов і варов... і учасковий будь здаров... і за дєвчонак, шо парой...
Коли хтось випив і хоче співати, зміст або не важливий, або не сприймається глибоко. Насправді це чистий викид енергії, напрямлений у зовнішній простір. От як зараз у цих хлопців з їхнім "будь здаров"... Емоції - через край, душа співає, потенційна енергія, котра через голосові зв`язки вивільняється у вигляді кінетичної.
Я давно перестав дратуватися через голоси, що інколи лунають надворі уночі. Це ж вулиця, а в неї своє життя й свої правила, які я маю приймати. Врешті всі ті вуличні співаки хочуть бути почутими, а ми їх мимовільні слухачі.