Люблю запах парфумів. І природнього, що особливо жіночих.
Запах, що надлегким, невловимим шлейфом доноситься до мене призустріч, справляє на мене дуже сильне враження.
Цей фактор відіграє значну роль. Це від нашого тваринного минулого, це інстинктивно, а тому прекрасно.
Для мене світ запахів - особливий вимір. Зараз там заправляє дух весни й концентрований аромат квітучих дерев навколо.
Я люблю молекули жіночого аромату на моєму тілі, на самих кінчиках пальців, що залишаються після дотиків.
Це як післясмак. Той, що на потім.
Він довго не відпускає мене і моє замилування ним перетворюється на своєідну медитацію.
Та найдовершеніший аромат - це запах її тіла, рідний, чистий, не заглушений нічим ззовні, жодною косметикою, засобами й синтетичними ароматами.
Він швидко вивітрюється з моєї пам`яті, коли її немає поруч. Але є запах, який вона вибрала для себе сама. Він синтезований і тому довго тримається, міняє свій букет з плином днів. Так я можу асоціюватися з нею, знаходитися ближче. Звичайно лише чуттєво, образно. Ближче у вимірі запахів.