"...Родовиті українці, виховані з наймолодших літ між чужими, вивчені чужими мовами, так мало знають свою рідну землю, свій рід, його долю і боротьбу, що не вміють їх цінувати, а тим більше - любити. Боже! Ми є чужинцями на предковічній нашій землі, у власній своїй батьківщині!..."
(Яків Головацький. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л.)