Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Сьогодні зранку сестра мені розповідала видуману нею історію про Дівчинку-Квітку, показуючи малюнок, намальований нею. На ньому була зображена маленька дівчинка з головою квітки, в рожевому платтячку та синіх босоніжках.
За її словами, ця квіточка ходить по хатах, де живуть дітки, але тільки коли вони вже сплять. Тому ніхто її не бачить. Лише міфічний Комарогам, що живе разом з нею на Місяці, проте на протилежному його ріжку.
Коли настає ніч, вона гуляє по кімнатах, тихенько підкрадається до дитячих ліжечок і кладе під подушку подарунки. Мені вона цієї ночі покладе новий гарний телефон. Потім вона ще довго бавиться з іграшками котрі залишаються спати у темних кімнатах, в великих і малих картонних коробках, іграшкових возиках та ліжечках. Кроки дівчини-квіточки майже нікому не чутні, лише павукам, що просинаються від її тихеньких кроків у своїх павутинних гамаках, сплетених по кутках кімнати і в особливо темному й моторошному місці – за канапою, де спить тато.
А коли ніч закінчується, квіточка вирушає в небо крутити Землю. Так-так, Земля кругла і її хтось повинен крутити, щоб Сонечко ставало у вікні братикової кімнати, рухалось по небу над сусідською хатою й ховалось за висотні будинки у вікні кімнати бабусиної… За цю справу береться саме Дівчина-квіточка. Звідки в неї стільки сили, спитаєте ви? Так їй же в цій справі допомагає Бозя і Святий Миколай. Все просто.
…
Шкода, що я – не мультиплікатор. Мені хотілось ним стати, коли я слухав ту історію й дивився малюнок сестри. Хотілось відсканувати ту Дівчину-квіточку й дати їй хоч анімаційне життя.
За її словами, ця квіточка ходить по хатах, де живуть дітки, але тільки коли вони вже сплять. Тому ніхто її не бачить. Лише міфічний Комарогам, що живе разом з нею на Місяці, проте на протилежному його ріжку.
Коли настає ніч, вона гуляє по кімнатах, тихенько підкрадається до дитячих ліжечок і кладе під подушку подарунки. Мені вона цієї ночі покладе новий гарний телефон. Потім вона ще довго бавиться з іграшками котрі залишаються спати у темних кімнатах, в великих і малих картонних коробках, іграшкових возиках та ліжечках. Кроки дівчини-квіточки майже нікому не чутні, лише павукам, що просинаються від її тихеньких кроків у своїх павутинних гамаках, сплетених по кутках кімнати і в особливо темному й моторошному місці – за канапою, де спить тато.
А коли ніч закінчується, квіточка вирушає в небо крутити Землю. Так-так, Земля кругла і її хтось повинен крутити, щоб Сонечко ставало у вікні братикової кімнати, рухалось по небу над сусідською хатою й ховалось за висотні будинки у вікні кімнати бабусиної… За цю справу береться саме Дівчина-квіточка. Звідки в неї стільки сили, спитаєте ви? Так їй же в цій справі допомагає Бозя і Святий Миколай. Все просто.
…
Шкода, що я – не мультиплікатор. Мені хотілось ним стати, коли я слухав ту історію й дивився малюнок сестри. Хотілось відсканувати ту Дівчину-квіточку й дати їй хоч анімаційне життя.
